1 грудня — Наума

1 грудня вшановують Наума — біблійного пророка VII століття до Різдва Христового. В українській традиції — покровитель усього, що повʼязано з навчанням, адже «Наум наставляє на ум».

Перший навчальний день

За часів козаччини при церквах існували дяківські школи, де дітей навчали грамоті. Уроки там розпочиналися з грудня, адже тоді вже точно завершувалися роботи в полі і у дітей було більше вільного часу. А у батьків – можливість заплатити. 

Отже на Наума вранці школяр мав помолитися перед іконою та попросити Бога, «щоб допомагав учитися і дав добру памʼять». Після цього прямував до школи. 

Батько ж ішов до церкви, аби поставити свічку перед образом пророка Наума і теж просив: «Святому на пошану, а моєму синові на розум!».

До речі, з приходом Російської імперії на терени України, поступово почали закривати дяківські школи. І вже у другій половині ХІХ сторіччя у церковно-приходських та земських школах навчальний рік розпочинали 1 вересня. А звичаїв на Наума дотримувалися й далі, наприклад, цього дня несли калач чи інші подарунки для вчителя. 

«Заучування» на Наума

Цей день вважали напрочуд сприятливим для того, щоб почати нове життя, піти на нову роботу, чи навчатися нової професії. 

У цей день приймали учнів на науку до майстра. Вірили, що святий може допомогти у здобуванні майстерності, навіть, якщо це важко вдається. 

Однак бувало і таке, що попри молитви до пророка, учень не зміг освоїти ремесло. Таких називали партачами і дражнили: «Партача й Наум не виведе на ум» 

Традиція «заучування на Наума» найдовше протрималась серед ремісників.