Благовіщення: традиції, прикмети та заборони
Благовіщення Пресвятої Богородиці (Благовіщення, Благовістя) — одне з найбільших весняних свят в українській традиції, яке відзначають 25 березня.
Що означає свято Благовіщення
Згідно з Євангелієм, у цей день архангел Гавриїл з’явився Діві Марії та сповістив їй благу звістку — вона стане матір’ю Ісуса Христа.
В українській традиції це свято має ще одне важливе значення:
Благовіщення — день, коли Бог благословляє землю, і вона починає родити.
Благовіщення в народних віруваннях
У народних уявленнях Благовіщення — це час, коли приходить правдива весна. Вважалося, що саме цього дня «відмикається земля», яка від осені перебувала у стані спокою.
На Черкащині вірили, що це архангел Гавриїл відмикає землю і починають рости всі рослини. На Гуцульщині ж вірили, що цим займається святий Юрій.
Чому до Благовіщення не можна було працювати на землі
В українській традиції від свята Введення (21 листопада) і до Благовіщення землю не турбували: не орали, не копали, не сіяли.
Вважалося, що земля в цей час спить і набирається сили, а будь-яке втручання може зашкодити майбутньому врожаю. Тому лише після Благовіщення дозволялося починати польові роботи.
Заборони на Благовіщення
Окрім роботи на землі, на Благовіщення також не варто було:
- торкатися до зерна, бо воно втратить свою родючу силу: не зійде, погано вродить, а то й зовсім «переміниться» (замість пшениці виросте кукіль чи замість коренеплодів буряків будуть стовбури)
- ставити огорожу, щоб не накликати посуху влітку
- розчісувати волосся, щоб птахи грядки не розгрібали
- заплітати волосся, щоб долю собі не заплутати
- віддавати які-небудь хатні речі сусідам, бо тоді протягом року будуть матеріальні труднощі
- позичати яйця, бо кури перестануть нестися.
«Благовісні» люди і тварини
Народжених цього дня людей та тварин називали «благовісними». У народній уяві їх сприймали насторожено: вірили, що можуть бути недовгожителями або мати інвалідність. Казали: «З благовісного теляти добра не ждати», тому таку худобу часто не залишали.
Яйця, знесені на Благовіщення, не підкладали під квочку, бо боялися, що з них нічого доброго не виведеться — або бовтун, або калічка. На Буковині говорили, що курчата будуть із двома головами. Волиняни цього дня не парували корів і свиней, остерігаючись приплоду з вадами.
Особливо уникали будь-яких робіт вагітні жінки — не шили й не різали, щоб це не позначилося на дитині.
Закликання весни
На півночі Житомирщини починали співати веснянки на вулицях, щоб допомогти теплій порі прийти швидше.
На Поліссі розпалювали вогнища з торішньої соломи — цей обряд називали
«гріти весну» або «палити весну». Такі дії мали магічне значення — активізувати природні сили і сприяти врожаю.
Обрядове печиво на Благовіщення
У західних регіонах України пекли печиво у формі серпа, плуга, борони. Роздавали юнакам та дівчатам, щоб краще працювалося у полі.
На Волині, Західному Поліссі та Підляшші готували ритуальну випічку у формі пташиної лапи – гальопа, буськова лапа. З таким печивом діти бігали зустрічати лелек, побачивши яких, вигукували: «Бусел-бусел, на тобі гальопу, а мені жита копу!».
Народні прикмети на Благовіщення
За віруваннями українців: «Яка погода на Благовіщення, така буде й на Великдень». Втім, ще у ХІХ столітті український етнограф М. Максимович зауважував: старші люди казали, що ця прикмета з часом втратила свою точність, хоча колись вважалася правдивою.
Тим не менше, є безліч прикмет для прогнозування погоди та врожайності:
- До Благовіщення зими не лай і санок не ховай
- Благовіщення без ластівок – холодна весна
- Яка погода на Благовіщення, то така буде й літом
- Якщо до Благовіщення лежить сніг, то літо буде неврожайне
- Якщо до Благовіщення мороз, то буде багато огірків
- Бджоли на Благовіщення сильно гудуть – до врожаю
- Якщо на Благовіщення дощ, то буде врожай на гриби
- Де на полі на Благовіщення буде лежати сніг – на тому місці хліба не буде
- Як на Благовіщення вранці сонячно, то ранній хліб краще уродить, як опівдні – середній, а як увечері – пізній
- Якщо увечері зоряно, то вродять коноплі.
Досліджувати: