Колядування на жнива

Жнива — надважливий період в аграрному році, що супроводжувався важкою працею. А пісня завжди була частиною цією пори.

У жниварському репертуарі: зажинкові, обжинкові, величальні, побажальні, жартівливі пісні. А унікальним локальним явищем були жниварські колядки.

Агатангел Кримський описував колядування на Звенигородщині у 20-ті роки ХХ століття:

«Коли нажинали снопа, сідали на нього й колядували, щоб село обминали пошесті, такі хвороби, як чума й холера.»

Жниварські колядки були особливими і відрізнялися від різдвяних приспівом «Славен єси на небесах», або «Славен ти є, славен єси, славен Господь Бог на небеси!». А хто вже не пам’ятав жниварських колядок, то колядував так, як і на Різдво: «Бог Предвічний», «Нова радість стала», «Дивная новина», «Вселенная, веселися», «Добрий вечір тобі, пане господарю».

Серед християнських святих у жниварських колядках найчастіше згадуються Петро, Павло, Ілля, дні пам’яті яких відзначаємо влітку:

Святий Петро за плугом ходив,

Святий Павло волоньки водив,

А сам Господь Бог пшениченьку сіяв,

А святий Ілльо заволочував.

Що ще співали під час жнив та які обряди робили для кращого врожаю читайте у літньо-осінньому путівнику за посиланням: Витоки. Літньо-осінній цикл