Сорок Святих (Сороки): традиції, звичаї, прикмети та ритуальні страви
9 березня в Україні вшановують Сорок святих Севастійських мучеників, або ж Сороки. У центрі цього дня — магія числа сорок, що визначає обрядові дії, страви, прикмети й господарські надії.
Хто такі Севастійські мученики
Це 40 воїнів римського ХІІ легіону, які служили імператорові Ліцинію — гонителю християн. За відмову зректися віри вони загинули у 320 році біля міста Севастія.
В холодну і вітряну ніч чоловіків завели в Севастійське озеро, де вони повільно замерзали. Щоб підсилити муки, на березі затопили лазню. Один з воїнів не витримав і вийшов з озера, але на його місце став наглядач зі словами: «І я — християнин!» — і їх знову стало сорок.
Це одне з найшанованіших свят, а у цей день полегшується строгість Великого посту.
Магія числа сорок
У народній традиції назва свята співвідноситься з числом сорок.
У цей день вірили, що:
- із вирію повертаються сорок жайворонків;
- сорока кладе в гніздо сорок прутиків;
- потрібно спекти сорок булок чи вареників;
- у церкві запалюють сорок свічок і б’ють сорок поклонів.
Число сорок структурує весь обрядовий простір свята.
Ритуальна випічка на Сороки
Головною традицією було випікання сорока булок із медом у формі пташок. Іноді згадують навіть сорок разів по сорок.
По Україні їх називали по-різному: жайворонки, голубки, сороки, зозульки, качечки, пташечки, птички, шуляки, буслики.
Пташечок формували з тіста із дзьобиками, крильцями, хвостиками, очі робили з калини або родзинок. Іноді їх «садили» на бублик, наче на гніздо, або нанизували на лозинки чи очеретинки й так запікали.
Обряд закликання весни
Випічку роздавали дітям і ті бігали по селу, тримаючи «жайворонків» на паличках, танцювали, кликали весну та птахів з вирію :
Ой чом ти буслю,
Не вилітаєш,
Чом дітям весни
Не даєш?
або ж:
Із краю кураю
Пташок викликаю:
– Летіть, жайворонки,
До нашої сторонки,
Спішіть, ластів’ята,
До нашої хати –
Весну зустрічати,
Зиму проводжати.
Обрядове печиво також могли підвішувати в саду на деревах, чи дарувати сусідам, щоб «гуси велися».
За віруваннями, печиво, яке з’їдять діти, сприятиме у господарських справах – добре плодитимуться домашні пернаті. Та й умилостивлення перелітних птахів перейде і на свійську птицю.
Сорок вареників і любисток
У цей день дівчата готували сорок вареників і частували ними хлопців. Вважалося, якщо так не зробити, то мороз любисток побʼє, а це було найшанованіше зілля.
Відваром любистку мили волосся, аби причаровувати хлопців.
Сорок свічок і сорок болячок
Цього дня у церкві запалювали 40 свічок і били 40 поклонів.
Вірили, хто працюватиме на Сорок Святих матиме 40 болячок. Жінки не прали, чоловіки не працювали волами в полі, бо вірили, що або тварина несподівано впаде, або всохне рука чи нога.
Народні прикмети на Сорок Святих
Число сорок лягло й в основу метеорологічних передбачень:
- «Як мороз на Сорок святих — то ще буде сорок морозів».
- «На Сорок святих погода — на гречку буде урода».
Вважали, що Сорок Святих ще можуть «сорок лопат снігу кинути».
Спостерігали за погодою:
- «якщо тане сніг — до повені й буйних трав»
- «сороки й галки прилітають — до тепла»;
- «якщо тепло — 40 днів утримається гожа погода»
- «яка погода на Сорок святих, така буде й на Петрівку»
- «як буде мороз, то уже далі сорок днів не буде, бо уже тих усіх сорок на цей один сі зложит» (Карпати)
Досліджувати: