Теплого Олекси: традиції, вірування та прикмети свята
17 березня в Україні відзначають день преподобного Олексія — Теплого Олекси або Олексія Весняного.
У народному календарі це одне з перших справжніх весняних свят. Саме з цього дня, за народними уявленнями, зима остаточно відступає, прокидається природа, а люди починають готуватися до польових робіт.
У народі казали:
«Олексій, чоловік Божий, зиму нанівець зводить» та «Зверху пече — знизу тече», натякаючи на прихід справжнього весняного тепла.
Хто такий преподобний Олексій
Олексій народився у Римі (IV століття) в побожній і заможній родині.
Коли юнак досяг повноліття, батьки одружили його з дівчиною зі знатного роду. Проте Олексій вирішив присвятити своє життя Богові. У день весілля він таємно залишив дім і вирушив до міста Едесса в Сирії.
Там він прожив 17 років, молячись біля храму Пресвятої Богородиці і просячи милостиню. За переказом, Діва Марія з’явилася паламареві храму і сповістила, що скромний жебрак є чоловіком Божим і що його молитви підносяться до Бога, як пахуче кадило. Паламар знайшов Олексія та ввів його у церкву.
Щоб уникнути слави, Олексій залишив місто. Корабель, яким він подорожував, через бурю прибився до берегів Італії. Святий повернувся до батьківського дому, але не відкрив свого імені і попросився жити біля дому як жебрак.
Так він прожив ще 17 років, терплячи злидні та приниження. Перед смертю Олексій написав сувій про своє життя, і там він просив прощення у батьків та дружини.
Пасічницькі звичаї на Теплого Олекси
У народній традиції святого вважали покровителем пасічників, рибалок та мисливців.
На Теплого Олекси пасічники виносили з погребів або омшаників вулики з бджолами.
При цьому господар промовляв:
«Нуте, ви, бджоли, готуйтесь, бо прийшла пора. Йдіть, не лінітеся, приносьте густії меди і рівнії воски і часті рої Господу Богу на офіру, а господарю на пожиток».
Якщо весна була теплою, пасічник відкривав вулики, і бджоли робили перший весняний обліт. Якщо ж іще було холодно, то господарю потрібно було хоча б поштурхати вулики.
На Харківщині існував навіть особливий рецепт для підгодовування бджіл. До меду додавали трохи горілки, свяченої води, перетертої проскурки, гіркий перець та порошок сушеної щуки —
«щоб бджола моторніша була».
Традиції рибалок на Теплого Олекси
У народі вірили, що саме в цей день щука починає нерест. Звідси й відоме прислів’я: «Щука-риба лід хвостом розбиває».
За легендою, ту весняну щуку, яка розбиває лід, можна впіймати голіруч. Проте рибалки не наважувалися цього робити, бо вірили, що тоді не буде щастити в рибальстві:
«Хто не почитає святого Олексія, тому риба на руку не піде».
На Волині в цей день готували снасті, а на Чернігівському Поліссі починали плести рибальські сіті.
Народні уявлення мисливців
Мисливці вірили, що саме на Теплого Олекси прокидаються ведмеді. Є таке повірʼя, що тварини соромляться свого худого тіла після зими, тож ховаються в кущах, поки не наберуть вагу.
Кажуть, що на Олекси лисиці переселяються зі старих нір у нові. І перший час вони поводяться наче сліпі і глухі: «ходять, як у мареві: їм кури сняться».
Приліт журавлів
За спостереженнями, на Теплого Олекси вже повертаються журавлі з вирію.
Існував звичай «перевʼязування дороги червоним поясом»: якщо летіли журавлі, то слід було кинути на землю червоний пояс чи хустку, аби птахи далі не летіли, а покружляли над цим місцем. Вигукували при цьому: «Журавлі, журавлі, я вам перейду дорогу!».
З журавлями українці завжди поводилися шанобливо, адже вважається, що це небесний птах. Тож зруйнувати гніздо було великим гріхом.
Польові роботи на Теплого Олекси
Люди активно готувалися до роботи в полі. Якщо весна була ранньою, служили молебні і освячували зерно для посіву. Першими сіяли овес і ячмінь, які люблять вологу землю.
Казали: «Сій мене у грязь — будеш князь»; «Кинь мене у болото — буду як золото».
На Житомирському Поліссі починали сіяти коноплі: «Лексію, Лексію, я на тебе конопельки посію».
На лівобережній Київщині вже починали справляти нові огорожі, спалювали сміття та бурʼяни.
День берези
Теплого Олекси також вважали днем берези. Люди збирали березові бруньки та сік, готували медово-березовий узвар або збитень.
Також напередодні свята йшли до верби, виламували гілочку із заплющеними очима і ворожили на майбутнього чоловіка: якщо гілочка була рівна і довга — таким струнким буде і наречений.
Народні прикмети на Теплого Олекси
- Як повіє вітер на Олексу з восток, то вивозь з’їдки на місток (врожайний рік), а як повіє москаль (північний вітер), то все в купу тягай (неврожайний рік).
- Якщо ранок ясний, рої будуть виходити ранками, а як вечір ясний, рої будуть виходити вечорами.
- Які на Олексія струмки (великі чи малі), така і пройма (розлив).
- Як на Теплого Олекси тепло, то буде цілий рік тепло.
Досліджувати: