Вечорниці

Українські вечорниці – зібрання молоді в період довгих осінньо-зимових вечорів. Це яскравий і колоритний феномен традиційної культури. Як форма молодіжної самоорганізації, вечорниці були поширені на більшості території України, за виключенням окремих гірських регіонів Карпат.

Починався період вечорниць від Семенового дня (1 вересня), коли з настанням холодів хлопці і дівчата переміщалися спілкуватися з вулиці до приміщення. Дівчата одного кутка домовлялися з бездітною парою, вдовою, солдаткою чи одинокою жінкою та винаймали у них хату для щоденних молодіжних зібрань. 

Вечорниці відвідувала в основному лише неодружена молодь. Формально дівчата туди ходили задля роботи: прясти, шити, вишивати. Вони мали приготувати собі скриню — посаг, наявність якого була обов’язковою умовою шлюбної угоди. Також це було місце для знайомств, спільного прийому їжі, танців та співів. 

Як залицялися, що їли на вечорницях і чому тихцем поверталися додому – читайте у літньо-осінньому путівнику за посиланням: Витоки. Літньо-осінній цикл